Всесвітня історія 9 клас

Система уроків із всесвітньої історії у 9 класі з теми «Європа і Америка у добу об’єднання і модернізації суспільства»

Урок № 1

Тема.	Суспільно-політична думка в Європі. «Весна народів». Революції 1848-1849 рр. у Європі.
Мета:	проаналізувати передумови, характер, причини, визначити рушійні сили та наслідки революцій, прослідкувати хід революцій 1848-1849 р.р. у Франції, Німеччині, Італії, Австрії та Угорщині; розвивати вміння порівнювати, простежувати причинно-наслідкові зв¢язки, працювати у групах; виховувати повагу до історичного минулого народів Європи та усвідомлення цінності ідей демократії для Європи у XІX ст.
Тип уроку:	урок вивчення нового матеріалу.
Форма проведення:			“ажурна пилка”.
Міжпредметні зв¢язки:		література, географія, історія України.
Основні поняття:		“весна народів”, буржуазна революція, монархісти, інфляція, республіка, опозиція, ландтаг (додаток №1)
Основні вміння учнів:		а) показувати на карті країни і землі, охоплені революцією 1848-1849 рр.; б) порівнювати причини, завдання, перебіг і результати революцій у різних країнах; в) визначати зміни, що відбулися в європейських країнах під час революції 1848-1849 рр.
Обладнання:		а) карта “Європа в 1815-1848 рр.”; б) контурні карти, атласи; в) роздаткові картки з поняттями.

Хід уроку

  Коли Париж чхає,

Європа застужується.

Метерніх

І. Організаційна частина.

ІІ. Вступна бесіда.

На минулому уроці ми завершили вивчення історії країн Європи у 1815-1848 рр.

´ Чи було стабільним економічне і політичне становище у Європі на 1848 рік?

У 1848-1849 рр. у більшості країн Європи спалахнули нові буржуазні революції.

´ Що таке буржуазна революція?

´ Хто є рушійною силою таких революцій?

Ці революції називали “весною народів”. Чому – ви виясните.

Революції охопили Францію, ряд німецьких та італійських держав, Австрійську імперію.

(Учитель показує названі країни на карті, учні знаходять їх у своїх атласах)

Революції 1848-1849 років були результатом подальшого розвитку капіталізму та промислової буржуазії.

Сорокові роки для народів Європи були голодними – неврожаї спричинили підвищення цін на хліб, а картопляна хвороба позбавила найбідніші верстви населення основного продукту харчування. В 1847 р. Європу зворушила світова економічна криза, в результаті якої скоротилось виробництво, розпадалась грошова система, збільшилось безробіття, почалась інфляція.

´ Що таке інфляція?

Революція почалася у лютому 1848 р. у Франції, а потім перекинулася на інші європейські країни. Кожна із європейських революцій мала свої особливості. Які – ви зараз визначите на уроці. працюючи у групах.

(учні записують тему і план уроку)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

План.

1. Революція 1848 р. у Франції. Встановлення Другої імперії.

2. Революція в Німеччині та її поразка

3. Особливості революції 1848-1949 рр. в Італії.

4. Революція 1848-1849 рр. в Австрійській імперії.

Учитель об¢єднує учнів у 6 домашніх груп по 3-4 особи в кожній, члени яких отримують позначки одного кольору - сині, білі, зелені тощо. Кожна “домашня” група (їх 4) отримала індивідуальний інформаційний пакет з завданням і є експертом у тому, як проходила революція в заданій вам країні. У ході уроку учням пропонується заповнити таблицю (заповнена таблиця – додаток №2). Спочатку – зі своєю групою учні заповнюють свою країну, а тоді в експертній групі – решта країн). Протягом уроку учні можуть звертатись до розданих їм карток з поняттями. Незнайомі поняття виписують у свої словнички.

(Учні працюють у “домашній” групі 10 хв., а учитель тим часом роздає їм кольорові позначки)

- А зараз розділились по своїх “кольорах”, утворили “експертні групи”.

(учні утворюють нові групи, в кожній з яких є представник зі всіх “домашніх” груп)

  - Працюючи у нових групах, ви повинні заповнити дану вам таблицю до кінця.

(учні працюють 20 хв.)

- Тепер кожен повертається у свою “домашню” групу і ділиться результатами (2 хв.).

ІV. Закріплення нових знань

(репродуктивна бесіда – 4 хв.)

´ То чому європейські  революції 1848-1849 рр. називають “весною народів”?

´ Що спільного і відмінного в революціях у Франції, Німеччині, Італії, Австрії?

´ Чому революція у Франції призвела до встановлення нової імперії?

´ Чому революції 1848-1849 рр. не розв¢язали проблем, що постали перед ними?

´ Як ви розумієте епіграф нашого уроку?

´ Чи можна стверджувати, що революції 1848-1849 рр. зробили вагомий внесок у формування в Європі правових держав? Доведіть.

´ Чому, на вашу думку, революції 1848-1849 рр. ще називали “революціями інтелігенції”?

´ Які наслідки мали революції 1848-1849 рр.  і яке вони мали історичне значення?

V. Підсумок уроку

Отже, сьогодні на уроці ми розглянули бурхливий період для Європи 1848-1849 рр. Це був час, коли криваві бунти промовляли набагато гучніше за слова. Не тільки самі інтелігент стояли на барикадах, хоч у вир боротьби ринули такі поети, як Ламартін, Міцкевич, Шандор Пефеті. Ламартін був міністром закордонних справ у першому революційному уряді Франції; Міцькевич боровся за Римську республіку; Пефеті загинув у бою, відбиваючися від австрійців. Багато творів (особливо віршів) присвятив цьому періоду В.Гюго, у яких він різко критикував встановлення Другої імперії у Франції.

Та все ж, революції 1848-1849 рр. залишились незавершеними. Не вижила жодна з новоутворених європейських республік. Але 1848 р. був переломним роком. Реакційні режими отримали перемогу дорогою ціною і тому згодом в європейських країнах стали розширювати або запроваджувати конституції і проводити ліберальні реформи.

VІ. Домашнє завдання

а)вивчити матеріал конспекту і матеріал підручника;

б)заповнити контурну карту “Революції 1848-1849 рр.”;

в)самостійно підготувати повідомлення про утворення незалежних держав у Латинській Америці.

Додаток №1

Основні поняття:

“Весна народів” -	буржуазно-демократична революції 1848-1849рр. в Австрійській імперії.
Буржуазна революція	- це соціальна революція, спрямована проти феодального устрою з метою встановлення політичної влади буржуазії.
Інфляція -	знецінення грошей.
Республіка -	форма правління, при якій вища державна влада належить вибраним представницьким органам влади.
Опозиція -	група людей, які не підтримують правлячу верхівку.
Монархісти -	прихильники влади короля.
Ландтаг -	парламент у Прусії.

Додаток №2. Революції 1848-1849 р.р. в Європі

Країни	Франція	Німеччина	Австрійська імперія	Італія
Причини	1)       реакційна політика уряду; 2)       феодальні пережитки; 3)       незадоволення промислової буржуазії пануванням фінансової олігархії	1)       роздрібленість країни; 2)       феодальні пережитки; 3)       обмеження політичного права	1)       феодальні пережитки; 2)       національний гніт; 3)       релігійний гніт	1)       політична роздробленість; 2)       тиранія дрібних держав; 3)       феодальні пережитки
Тривалість	22 лютого 1848 р. – 25 грудня 1852 р.	лютий 1848 – осінь 1850 р.	березень 1848 – серпень 1849р.	січень 1848 р. – липень 1849.
Завдання	1)знищення феодального гніту; 2)знищення абсолютизму; 3)демократичні перетворення	1)знищення феодальних пережитків; 2)об’єднання країни; 3)демократичні перетворення	1)знищення феодального гніту; 2)знищення національного гніту; 3)знищення релігійного гніту; 4)демократичні перетворення	1)знищення феодальних пережитків; 2)об’єднання країни; 3)демократичні перетворення
Рушійні сили	робітники, буржуазія, інтелігенція	робітники, буржуазія	середня буржуазія, робітники, студенти	робітники, буржуазія, інтелігенція, селяни
Характер	буржуазно-демократична	буржуазно-демократична	буржуазно-демократична	буржуазно-демократична
Основні події	1) 23.02.1848 – збройне повстання в Парижі, в результаті якого скинуто липневу монархію і Луї Філіп втік у Англію; 2) 25.02.1848 р. – проголошено Другу республіку, 10-годинний робочий день, декрет про право на працю, створено люксембурзьку комісію з ліквідації безробіття; 3) квітень 1848р. – скликання Установчих зборів; 4) листопад 1848р. – прийняття Конституції (Франція – президентська республіка, президент Луї Бонапарт), арешт опозиції; 5) травень 1848р. – вибори до Законодавчих зборів (більшість у монархістів); 6)грудень 1851р. – Луї Бонапарт розпустив законодавчі збори, арешт опозиції; 7) грудень 1852р. – Луї Бонапарта проголошено Наполеоном ІІІ, а Францію – імперією	1) лютий 1848р. – демонстрація в Бадені; 2)березень 1848р. – збройні сутички у Берліні, скасування цензури, скликання Ландтагу, наказ про демократичні перетворення та суд присяжних; 3)травень 1848р. – Франкфуртський парламент; 4)осінь 1850р. – придушення революції	1)березень 1848р. – повстання у Відні; 2)квітень 1948р. – Конституція; 3)жовтень 1848р. – повстання у Відні, Фединанд зрікся престолу на користь Франца-Йосипа; 4) 1849р. – Імперська конституція (єдина держава, централізоване управління, законодавча влада – двопалатний парламент, виконавча влада – імператор), у 1851р. була скасована; 5)червень 1848р. – придушена революція в Чехії; 6)вересень 1848р. – придушена революція в Угорщині за допомогою Росії	1)січень 1848р. – повстання в Палермо; 2)лютий-березень 1848р. – введено конституцію, сформовано уряди з поміркованих лібералів; 3) 21.01.1849р. – вибори в Установчі збори; 4) 9.02.1849р. – проголошення римської республіки, скасування інфляції, націоналізація майна; 5)липень 1848р. – придушення революції австрійським і французькими військами
Наслідки	Відновлено монархію (Друга імперія – 1852-1870рр)	Знищення феодальних пережитків (частково); не досягнуто основної мети – об’єднання країни.	Послаблено національний гніт; ліквідовано кріпацтво; посилився національно – визвольний рух.	Дала поштовх до прискорення об’єднання країни.

Урок № 2

Тема.	Об’єднання Німеччини. Перетворення Австрійської імперії на дуалістичну монархію.
Мета:	охарактеризувати етапи об¢єднання Німеччини, проаналізувати особливості об¢єднавчих процесів та їх наслідки; прослідкувати процес перетворення Австрійської імперії на дуалістичну монархію; виховувати повагу до історичного минулого народів Європи.
Тип уроку:		урок вивчення нового матеріалу.
Форма проведення:				робота в ротаційних трійках, використання методу-прес.
Міжпредметні зв¢язки:					географія, економіка.
Основні поняття:			“пруський шлях” розвитку капіталізму, юнкери, гросбауери, період реакції, дуалістична монархія.
Основні вміння учнів:
		а) давати характеристику історичній особі; б) вміти простежувати причинно-наслідкові зв¢язки; в)  користуватись історичною картою як джерелом інформації.
Обладнання:		а)  контурні карти, атласи; б) карта “Європа у 1848-1871 рр.”; в) підручник; г) портрет Отто фон Бісмарка.

Хід уроку

І. Організація класу.

І. Вивчення нового матеріалу.
Репродуктивна бесіда – 3 хв.

´ Чи залишилась Німеччина роздрібленою державою після революції 1848-1849 рр.? (Так)

´ Як ви думаєте, яке політичне утворення на поч. XІX ст. можна вважати зовнішньою передумовою об¢єднання Німеччини? (Рейнський союз 1806 р.)

´ Чому це утворення розпалось ? (Наполеон зазнав поразки і на Віденському конгресі 1815 р. було закріплено політичну роздробленість Німеччини)

Отже, щоб дослідити, яким чином усе-таки вдалось об¢єднати Німеччину, слід прослідкувати соціально-економічний і політичний розвиток Німеччини у середині XІX ст.

 (учні записують тему і план уроку)

План.

1. Передумови об¢єднання Німеччини.

2. Шляхи об¢єднання Німеччини. Загострення суперництва між Прусією і Австрією.

3. “Залізом і кров¢ю”. Утворення німецької імперії.

4. Перетворення Австрійської імперії на дуалістичну монархію.

1. Тему сьогоднішнього уроку я пропоную розглянути у формі ротаційних трійок

(Учні діляться на трійки і розміщуються так, щоб кожна трійка бачила інші трійки. Кожна трійка має підручники, контурні карти, атласи)

Робота в ротаційних трійках – 10 хв.

Завдання 1. Визначити за допомогою карт і попередніх знань, що являла собою Німеччина в 1848-1849 рр. (учні працюють 3 хв. і дають відповідь – по черзі кожна трійка). Загальна відповідь записується на дошці і в зошитах учнів у вигляді плану.

Загальна характеристика Німеччини на 1848-1849 рр.:

1. Поділ на 37 князівств (монархій) і 4 вільних міста.

2. Головні держави – Прусія і Австрія.

3. Наявність багатих природних ресурсів.

4. Економічна і політична відсталість.

Отже, на 50-і рр. XІX ст. назріли як зовнішні, так і внутрішні передумови об¢єднання Німеччини.

(Після кожного завдання учні міняються трійками – учні з номером 1 переходять до наступної трійки за годинниковою стрілкою, а учні з номером 2 переходять через дві трійки проти годинникової стрілки. Учні з номером 3 залишаються на місці)

Розповідь учителя

Внутрішні передумови об¢єднання Німеччини.

1.     Збереження юнкерського землеподілу (юнкери – це поміщики в Німеччині) (учні записують поняття).

2.     Поява гросбауерів (юнкери перетворювались в гросбауерів; гросбауери – підприємці, буржуазія).

3.     Пруський шлях розвитку капіталізму (розвиток капіталізму при збереженні феодальних пережитків).

4.     1834 р. – створення Німецького митного союзу.

5.     1849 р. – початок політичної реакції (період, який характеризується політичними репресіями, переслідуванням).

6.     1850 р. – реакційна конституція, яка закріплювала панування юнкерства, існування майнового цензу при виборах.

7.     50-60-і рр. – індустріалізація, промисловий переворот.

8.     Розширення мережі залізниць.

9.     Зміцнення єдиного німецького ринку.

10.                      Поява підприємців міжнародного рівня – Борзіг, Крупп, Сіменс.

(Учні записують в зошити внутрішні передумови об¢єднання Німеччини і нові поняття у свої словнички – юнкери, гробауери, пруський шлях розвитку капіталізму, реакція)

Розповідь вчителя – 6 хв.

Отже, у 50-60-і рр. в Німеччині відбувся промисловий переворот, буржуазні елементи стали проникати і у сільське господарство, але розвиток капіталізму на селі гальмували феодальні пережитки у вигляді юнкерського землеволодіння. Розвиток промисловості і сільського господарства потягнув за собою прискорення процесу об¢єднання країни.

 Існувало два шляхи об¢єднання Німеччини:

1.     Великонімецький (на чолі з Австрією) – 1849-1859 рр.

2.     Малонімецький (на чолі з Прусією) – 1859-1871 рр.

До 1859 р. Австрія за підтримки Росії перемагала Прусію, а в 1859р. в результаті італо-австро-французької війни позиції Австрії були ослаблені.

·        Які території було забрано в Австрії в результаті цієї війни?

Крім цього, через фінансові труднощі Австрія була змушена продати залізниці в Ломбардії та Венеції.

У 1859 р. почав формуватись Національний союз на чолі з Прусією. Національний союз об¢єднав усі північнонімецькі держави.

·        Які ви знаєте північнонімецькі держави?

У цей час на політичну арену виходять такі політичні діячі як Вільгем І (король Прусії) і Отто фон Бісмарк (з 23 вересня 1862 р. – канцлер).

·        Хто підготував біографію Отто-фон-Бісмарка?

(Учень розповідає біографію Бісмарка)

Знайдіть, будь-ласка, фразу, яку сказав Бісмарк у своїй першій промові в парламенті, яка стала ключовою в процесі об¢єднання Німеччини.

(“Кордони Прусії по Віденським трактатам перешкоджають здоровому державному життю; не промовами і постановами вирішуються великі питання сучасності – це було великою помилкою 1848-1849 рр., а залізом і кров¢ю.”)

А зараз я пропоную знову помінятись трійками і виконати наступне завдання.

Робота  в ротаційних трійках – 8 хв.

Завдання 2.  За допомогою підручника (с.119-121) спробуйте відтворити хронологію подій в об¢єднанні Німеччини. По ходу виконання завдання заповнюється контурна карта “Об¢єднання Німеччини”.

(Учні виконують завдання і дають свої хронологічні схеми)

Загальна відповідь виглядає так:

1.  1864 р. – війна з Данією, в результаті якої приєднано Шлезвіг і Голштейн до сфери впливу Прусії і Австрії.

2. Червень, 1866 р. – поразка Австрії, приєднання Шлезвіга і Голштейна Прусією.

3. 23 серпня 1866р. – Празький договір, за яким Австрія відмовляється від претензій на німецькі землі, а Прусія зобов¢язувалась не  займати Відень і не розчленовувати Австрію.

4. 1866 р. – утворення Північнонімецького союзу (22 держави) , на чолі якого стояв президент (пруський король); союз мав свою конституцію, свій парламент і Союзну раду.

5. 1867 р. – прийнято Конституцію Північнонімецького союзу.

6. 1870-1871 рр. – франко-пруська війна, у результаті якої Прусія приєднала Ельзас і Лотарингію і отримала 5 млрд. франків контрибуції;

7. 18 січня 1871 р. – проголошення Німецької імперії.

Розповідь учителя

 Перетворення Австрійської імперії на дуалістичну монархію

  Після революції 1848-1849 рр. Австрійська імперія була перетворена на унітарну державу з необмеженою центральною владою. В кінці 50-х рр.. Австрія опинилась у політичній ізоляції.

-         Що таке унітарна держава?

-         У які конфлікти 50-х рр.. була втягнута Австрія? ( Австро-італо-французька війна; суперництво з Пруссією за об’єднання Німеччини; Кримська війна 1853-1856рр.)

Тому у 1860 р. імператор видає «Жовтневий диплом» - нова конституція імперії, що відновила автономію регіонів. Угорська мова була проголошена офіційною на території Угорщини. Так Угорщина отримала особливий статус.

Завдання 3. У вигляді плану за допомогою підручника ( с.122-124) написати процес перетворення Австрійської імперії на дуалістичну монархію.

Очікувана відповідь

1.      1860 р. – «Жовтневий диплом».

2.      26.02.1861 р. – «Лютневий патент», який посилив централізацію Австрійської імперії ( скорочення регіональних ландтагів і розширення Австрійського парламенту, що формувався тепер не національно-територіальним, а за становим принципом).

3.      Посилення національного руху:

a)     рух «пасивного опору» ( ухилення від сплати податків, відмова від співпраці з урядом та ін.);

b)     радикальний рух ( Лайош Кошут) – за незалежність Угорщини.

4.      1865 р. – секретні переговори між Фронцом Йосипом І і угорськими лібералами.

5.      8 лютого 1867 р. – перетворення Австрійської імперії в дуалістичну монархію.

  

Розповідь учителя

Австрійська імперія поділялась на суверенні частини – Австрію і Угорщину, кожна з яких мала свій парламент, уряд, суд, адміністрацію. Для обговорення спільних проблем створювалась Коронна рада спільних міністрів. Австрія брала на себе 70% загальноімперських витрат, Угорщина – 30%. Франц Йосип І став королем Угорщини. Фактично цей крок був перехідним моментом перетворення абсолютної монархії на парламентську.

- Що це означає?

 

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

Кожен учень, передаючи уявний мікрофон, говорить один факт, дату, подію чи особу, який йому запам¢ятався з вивченого матеріалу. Повторювати і коментувати попередні відповіді не можна. Говорити слід лаконічно і швидко (не більше 0,5 хв.).

V. Підсумок уроку.Отже, у 1871 р. Німеччину було об¢єднано остаточно. Вільгема І було проголошено імператором і 16 квітня 1871 р. було прийнято нову Імперську конституцію. Німеччина була об¢єднана “зверху”, силою зброї. Бісмарк говорив: “З багнетами можна зробити геть усе, от тільки на них довго не всидиш”. Тому, будучи “видатним і лихим чоловіком” (за словами Ісаї Берліна), Бісмарк розумів, що силою зброї довго не проправиш. І саме про “залізного канцлера” відомий німецький філософ Гете писав: “Геній той, хто знає, коли зупинитись.”

VІ. Домашнє завдання:

а) вивчити § 10;

б) скласти історичний портрет Отто фон Бісмарка.

Урок №3

Тема.	Об’єднання Італії
Мета:	виявити особливості об¢єднавчих процесів в Італії та їх наслідки; розвивати вміння простежувати причинно-наслідкові зв¢язки, користуватись історичною картою як джерелом інформації, учити давати характеристику історичній особі; виховувати повагу до історичного минулого народів Європи .
Тип уроку:		комбінований.
Форма проведення:					урок-бесіда з використанням методик “карусель”, “коло ідей”.
Міжпредметні зв¢язки:						образотворче мистецтво, географія.
Основні поняття:				конституційна монархія, “ватиканський в¢язень”, “червоносорочечники”, “рісорджіменто”.
Основні вміння учнів:			1.     Прослідковувати на карті процес об¢єднання Італії та похід “Червоної тисячі” Джузеппе Гарібальді. 2.     Визначати особливості об’єднання Італії. 3.     Давати аналіз наслідків об¢єднання Італії. 4.     Уміти складати піктографічні схеми.
Обладнання:			1.     Карта “Європа в першій половині XІX ст.” 2.     Контурні карти, атласи. 3.     Підручники. 4.     Портрет Дж.Гарібальді.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація опорних знань (метод “карусель”).

Клас ділиться на 2 групи і сідає у 2 кола – внутрішнє нерухоме, зовнішнє рухоме. Учні сидять обличчям один до одного і зовнішнє коло задає внутрішньому питання з матеріалу “Революції 1848-1849 рр.” Питання записується на аркуші, а на звороті той, хто питає, пише своє ім¢я. Якщо дано правильну відповідь, той, хто відповів, отримує картку. Тоді, коли зовнішнє коло зробило зі стільцями повний оберт, підраховують картки і виставляють оцінки.

Можливі запитання:

·        Чому революції 1848-1849 р.р. називають “весною народів”?

·        У якій першій країні почалась революція?

·        Які наслідки революції у Франції?

·        Який характер революції?

·        Що таке імперія?

·        Хто такий Ментеріх?

·        Що таке ландтаг?

·        Які рушійні сили революцій 1848-1849р.р.?

·        Які країни охопили революції?

·        Коли і де було скликано Франкфуртський парламент?

·        Що було причинами революції в Німеччині?

·        Що таке республіка?

·        Що спільне у революціях 1848-1849 р.р. для всіх країн?

·        Які особливості революції в Австро-Угорщині?

·        Що таке буржуазна революція?

·        Яким шляхом було об’єднано Німеччину?

·        Що це означає?

·        Хто відіграв основну роль в об’єднанні Німеччини?

·        Коли це сталося?

·        За які землі Прусія воювала з Данією?

·        За які землі Прусія воювала з Францією?

·        Чому Бісмарк казав, що Німеччину було об’єднано «залізом і кров’ю»?

·        Що таке унітарна держава?

·        Що таке дуалістична монархія?

·        Коли Австрійська імперія перетворилась на дуалістичну монархію?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу (Репродуктивна бесіда)

Отже, ми розглянули хід і наслідки революцій 1848-1849 рр. в Європі.

·        Які держави залишились роздрібненими на поч. XІX ст. ?

·        Чи вдалось їм об¢єднатись в ході революцій 1848-1849 рр.?

·        В чому полягала особливість роздрібненості італійських земель і яким країнам вони належали?

·        Чому розробленість гальмувала економічний і політичний розвиток Італії?

На середині XІX ст.  назріли політичні та соціально-економічні передумови об¢єднання Італії. Національно-визвольний рух в Італії називають “Рісорджементо” – “відродження” (учні записують у словнички поняття).

Сьогодні на уроці ми прослідкуємо процес об¢єднання Італії. Як ви вже казали, особливість роздрібленості Італії полягала в тому, що Ломбардо-Венеціанська область належала Австрії; Модена, Парма і Тоскана також підпорядковувалась австрійському королю ФердинандуІІ; у Римі знаходився французький гарнізон; єдиною італійською державою із конституційними устроєм було Сардинське королівство (П¢ємонт). Запишіть тему і план уроку.

(учні записують тему і план уроку)

План.

1. Соціально-економічні та політичні передумови об¢єднання Італії.

2. Франко-італійсько-австрійська війна.

3. Похід “тисячі” Дж.Гарібальді.

4. Остаточне об¢єднання Італії та його історичні підсумки

Складання таблиці “Передумови об¢єднання Італії” (метод “коло ідей”) .

Спробуємо визначити Соціально-економічні та політичні передумови об¢єднання Італії. Розділіться по групах і зараз, користуючись картою і текстом підручника ( с.126-128), спробуйте заповнити таблицю:

Соціально-економічні передумови об¢єднання	Політичні передумови об¢єднання

(Учні працюють 4 хв., а потім по черзі учитель запитує їх ідеї і заповнює таблицю. Кожна група висвітлює лише один аспект проблеми – 6 хв.).

Заповнена таблиця виглядає приблизно так:

Соціально-економічні передумови об¢єднання

Політичні передумови об¢єднання

1.     Нерівномірність економічного розвитку. - П¢ємонт, Мілан – капіталістичне господарство. - Королівство обох Сі цілій – відсталий с/г район. 2. Наявність митних кордонів – перешкода для розвитку торгівлі

1. Наявність двох політичних течій: - революційно-демократична (1831 р. – “Молода Італія”, Дж.Мадзіні – дрібна і середня буржуазія) - об¢єднання шляхом заколоту, повстання; - помірковано-ліберальна (Каміло Кавур, велика промислова буржуазія) - об¢єднання навколо П¢ємонта і Савойської династії. 2. Встановлення австрійцями військового режиму у Ломбардії і Венеції. 3. Відновлення абсолютистських порядків: скасування конституцій, репресії.

Розповідь вчителя:

Отже, реально намітилось два шляхи об¢єднання Італії:

1.     Революційно-демократичний (шляхом революції).

2.     Помірковано-ліберальний (навколо П¢ємонта).

Це означає, що Дж.Мадзіні і Дж.Гарібальді хотіли об¢єднати Італію “знизу”, а К.Кавур не враховував ролі народних мас і насамперед хотів вигнати австрійців з Ломбардії і Венеції та включити їх разом з Пармою і Моденою до Сардинського королівства. Це означає, що К.Кавур був прихильником об¢єднання країни “зверху” – під проводом монарха, шляхом воєн і дипломатичних зусиль.

2. Розповідь вчителя і робота з контурними картами – 4хв.

Тому П¢ємонт став шукати союзників у боротьбі з Австрією.

-         Які країни могли бути союзником Італії?

У 1858 р. Кавур уклав з Наполеоном ІІІ секретний договір про військову допомогу проти австрійців. В квітні 18595 р. почалась війна з Австрією.

-         Як ви думаєте, чи підтримав народ К.Кавура?

Звичайно, Кавур отримав підтримку народу. До армії записувалось багато добровольців.

Усього було дві битви – під селищем Маджента та під Сольферіно.

(Учні шукають місця битви на карті і позначають їх на контурних картах)

В обох битвах австрійці зазнали поразки. Але, несподівано для Італії, Наполеон ІІІ уклав мир з Австрією.

-         Отже, які території було приєднано до П¢ємонта в результаті війни з Австрією?

(Модену, Парму і Тоскану – учні шукають ці території на карті)

3. В березні 1860 р. було скликано перший італійський парламент. Остаточне об¢єднання Італії пов¢язане з іменем Джузеппе Гарібальді.

-         Хто приготував повідомлення про його біографію?

(Розповідь учня, складання піктографічної схеми:

Поки учень дає інформацію щодо біографії Гарібальді всі решта складають піктографічну схему по ходу його розповіді. Один чи два учні на вибір вчителя складають схему на дошці – 6 хв.).

Зразок повідомлення і піктографічна схема – додаток №1,2.

-         То як називають похід Дж.Гарібальді, в результаті якого було  приєднано Неаполь?

-         Яку роль відіграв Дж.Гарібальді в об¢єднанні Італії?

Користуючись своїми схемами, картами і підручниками, намалюйте на своїх контурних картах похід “червоної тисячі” Дж.Гарібальді.

(Робота з підручником, атласом і контурними картами – 4 хв.)

4. Розповідь вчителя – 4 хв.

Отже, у результаті походу “червоносорочечників” до П¢ємонта було приєднано Королівство обох Сі цілій і Гарібальді, відмовившись від почесті, віддав владу Віктору Емануїлу ІІ. У ході свого походу Гарібальді відміняв привілеї дворян і духовенства, конфісковував майно у монастирів, обіцяв поміщикам землю. У цих починаннях його король, звичайно, не підтримав.

-         Які ще території залишились не приєднаними після цього знаменитого походу?

(Венеція - під владою Австрії і Рим – під владою Папи, яку охороняв французький гарнізон).

У 1866 р. було приєднано Венецію. Дж. Гарібальді зробив дві невдалі спроби приєднати Рим – в 1862 р. і в 1867 р. Лише після поразки у франко-пруській війні в 1870 р. шлях до Риму був відкритий. У Римі почалось народне повстання проти папи Пія ІX. Об¢єднання Італії завершилось. Рим став столицею об¢єднаного королівства. Папа оголосив себе “ватиканським в¢язнем”, так як у його підпорядкуванні залишився лише Ватикан.

(Учні записують поняття)

ІV. Закріплення нових знань і вмінь учнів (розв’язання кросворду) .

Центральне слово написане. Запитання до кросворду:

1.      Лідер помірковано-ліберальної течії в Італії

2.      Ім¢я папи

3.      Територія, яка була приєднана в результаті війни з  Австрією в 1859 р.

4.      Місто, з якого почався похід “червоної тисячі”.

5.      Столиця Італії

6.      Лідер об¢єднання “Молода Італія”

7.      Селище, під яким відбулась битва з Австрією в 1859 р.

8.      Лідер об¢єднання Італії.

9.      Центр об¢єднання

10.      Територія, приєднана в 1866 р.

11.      Ім¢я дружини Дж. Гарібальді.

12.      Ім¢я короля Італії.

13.      Територія з містом, яка була приєднана до Італії в результаті походу “червоносорочечників”.

1

К

А

В

У

Р

2

П

І

Й

3

Т

О

С

К

А

Н

А

4

П

А

Л

Е

Р

М

О

5

Р

И

М

6

М

А

Д

З

І

Н

І

7

М

А

Д

Ж

Е

Н

Т

А

8

Г

А

Р

І

Б

А

Л

Ь

Д

І

9

П

Є

М

О

Н

Т

10

В

Е

Н

Е

Ц

І

Я

11

А

Н

І

Т

А

12

В

І

К

Т

О

Р

13

Н

Е

А

П

О

Л

Ь

V. Підсумок уроку (2 хв.)

Отже, у ході об¢єднання Італії було реалізовано два основні завдання, які ставили перед собою італійці ще перед революцією 1848-1849 рр. – звільнення північного сходу країни від австрійців і створення національної держави. Об¢єднання почалось “зверху”, а закінчили його народні маси на чолі з Джузеппе Гарібальді. Під час походу “червоної тисячі” феодальні порядки скасовувались, але потім, при Віктору-Емануїлу ІІ були повернуті. Саме тому Гарібальді в кінці свого життя скаже: “Це зовсім не та Італія, за яку я боровся все життя”.

VІ. Домашнє завдання : вивчити § 11.

Додаток №1

Біографія Джузеппе Гарібальді

Джузеппе Гарібальді народився 4 червня 1807 р. в Ніцці в сім¢ї моряка. Із 15-ти років був юнгою на кораблі, побував в Одесі, в 1832 р. став капітаном власного торгового судна.

У 1833 р. увійшов в організацію “Молода Італія”. Брав участь у підготовці збройного повстання в Генуї. Змова була розкрита і Гарібальді втік у Францію. В 1835 р. у Франції почалась епідемія холери. Гарібальді працював санітаром. Із Франції Гарібальді відправився у Південну Америку. Там він перебував 12 років. В Бразилії одружився на Аніті, там народився його син Мекотті, який невдовзі помер.

У 1848 р., дізнавшись про революцію, повернувся в Італію. Брав участь у революції. У 1849 р. його дружину було вбито на барикадах австрійцями.

Під час австро-італо-французької війни 1859 р. Гарібальді очолював корпус альпійських стрільців. Тут він сформував загін добровольців – “червоносорочечників” (1170 чол.).

Весною 1860 р. вибухнуло повстання на Сицилії. Гарібальді відправився туди, щоб підтримати повстанців. В результаті походу “червоносорочечників” до Італії було приєднано Королівство обох Сицилій і Неаполь.

26 вересня 1860 р. Гарібальді передав владу королю Віктору Емануїлу ІІ, який 18.02.1861 р. проголосив ці землі Італійським королівством.

Гарібальді відправився на о.Капера. В 1862 і 1867 р. зробив дві невдалі спроби походу на Рим. У 1870 р. Рим було приєднано.

Помер Дж.Гарібальді 2 червня 1882 року.

 Урок № 5

Тема.	Великобританія в 50-60-х роках XІX ст.
Мета:	проаналізувати характерні риси розвитку Великої Британії у середині XІХ ст., розкрити сутність лібералізму; розвивати уміння здійснювати порівняльний аналіз історичних процесів та усвідомлення значення ліберальної ідеї; виховувати повагу до положень лібералізму – свободи особистості та права власності.
Тип уроку:			комбінований.
Форма проведення:					робота в групах з використанням інтерактивної технології “акваріум”; використання методу прес.
Обладнання:		карта “Європа в ХІХ ст.”, атласи, контурні карти, підручники, витяги з “Акту про Британську Північну Америку 1867 р.”, схеми “Промисловість Англії в 50-60-х рр. ХІХ ст.”, “Сільське господарство Англії в 50-60-х рр. ХІХ ст.”
Основні поняття:				вікторіанська епоха, лібералізм, фрітредери, домініон.
Основні вміння учнів в кінці уроку:
		-       показувати на карті промислові регіони Великої Британії, найбільші колонії, зовнішньополітичних союзників Британської імперії. -       порівнювати принципи лібералізму та консерватизму. -       визначати, чим було зумовлене перетворення Великобританії на “майстерню світу” і поширення в ній принципів лібералізму.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань ( метод прес).

Кожному учневі роздати по 5 карток з етапами опитування, які вони повинні заповнити.

На кожній з карток зазначено:

1.     Я вважаю, що ...               (позиція)

2.     Тому що ...                       (обґрунтування)

3.     Наприклад ...                    (приклад)

4.     Тому (або отже) ...                    (висновок)

Учням задається 5 запитань:

-         Чи залишилась Італія роздрібненою державою після революції 1848-1849 рр.?

-         Як відбулось об¢єднання Італії – “знизу” чи “зверху”?

-         Чи справді Джузеппе Гарібальді можна вважати національним героєм Італії?

-         Чи можна владу, яку встановлював Гарібальді, назвати диктаторською?

-         Якими були наслідки об¢єднання Італії?

На вирішення кожного запитання дається 2 хв. Потім вибірково запитуються 4-5 учнів, решта здають свої картки, заповнені письмово.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

План

1. Досягнення промислової і торговельної першості Англією в 50-60-і роки ХІХ ст.

2. Утвердження принципів лібералізму.

3. Зовнішня політика Великої Британії.

   Репродукційна бесіда

-         У якій першій європейській країні завершився промисловий переворот?

-         Що таке промисловий переворот?

-         Які наукові відкриття було здійснено в Англії на поч.. ХІХст. ?

-         Які партії поперемінно приходили до влади в Англії?

Отже, до 50-х років ХІХ ст. соціально-економічне та політичне становище Англії стабілізувалось, що позначилось на зростанні промислового виробництва і торгівлі. Англійські підприємці вже не боялись іноземної конкуренції на внутрішньому ринку. Уряд скасував систему протекціонізму.

-         Що таке протекціонізм?

Усе це дало Англії першість у її впливові на світовому ринку.

Сьогодні ми з вами повинні дослідити, у чому ж полягала ця першість. Працювати будемо методом “акваріум”.

(Учитель ділить клас на 4 групи)

Робота в “акваріумі”.

Завдання для групи №1 – 5хв

Довести, що у 50-60-х роках ХІХ ст. Англія дійсно була “майстернею світу”, “світовим банкіром” і “світовим візником”.

(Учням дається обладнання – карта, підручники (с. 135-136), схема “Розвиток промисловості Англії в 50-60-х рр. ХІХ ст.” – додаток №1)

Поки працює група в “акваріумі”, вчитель знайомить решту класу з завданням і нагадує правила дискусії у малих групах.

Після виступу групи №1, учні класу обговорюють відповідь групи і відповідають на такі запитання:

-         Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?

-         Чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною?

-         Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим?

(Очікувана відповідь групи №1 – додаток №2)

Розповідь вчителя.

Отже, період 50-60-х рр. ХІХ ст. недарма називають “золотим”. Британія стала наймогутнішою державою світу завдяки успішному завершенню промислового перевороту. Зростає продуктивність праці, імпорт машин, відкриття і розробка золотих копалень у Каліфорнії – в 1848 р. і в Австралії – в 1851 р. Стрімко зростає й залізничний транспорт.

-         А як розвивалось сільське господарство? Чи було воно таким же розвинутим, як і промисловість?

Завдання для роботи в “акваріумі” групі №2

Проаналізувати розвиток сільського господарства в Англії у

50-60-рр. ХІХ ст.

(Обладнання: підручник, карта, схема “Розвиток сільського господарства в Англії в 50-60-их рр. ХІХ ст.” – додаток№3)

Сільське господарство у Великобританії розвивалось дещо повільніше. Земля, як і раніше, належала лендлордам.

Завдяки промисловому перевороту кількість сільськогосподарської техніки збільшилась. Так як у 50-60-х рр. ХІХ ст. спостерігається демографічне піднесення, то сільське господарство Англії повинне було забезпечити попитом населення. А це не завжди вдавалося. Тому в цей період спостерігається ввіз продуктів сільського господарства з інших країн.

Після виступу групи №2 ведеться обговорення.

(Очікувана відповідь групи №2 – додаток №4)

   Розповідь вчителя:

Утвердження Англії як “майстерні світу” і зростання громадянської свідомості створили умови для зміцнення принципів лібералізму.

Лібералізм – це суспільно-політична течія, що об¢єднує прихильників парламентського устрою і свободи підприємництва.

(учні записують нове поняття)

-         Яка партія в Англії представляли принципи лібералізму? (партія вігів)

-         Яким був політичний устрій Англії в той час? (конституційна монархія)

-         Хто займав англійський престол з 1867 р.? (королева Вікторія)

-         Як ви думаєте, хто міг складати соціальну базу ліберальної партії? (віги, частина торі)

Так, але основну частину прихильників лібералізму складали фритредери (фритредери – це прихильники вільної торгівлі і невтручання держави в економіку)

Ідеологами англійського лібералізму були Річард Кобден і Джон Брайт.

Завдання для роботи в “акваріумі” групі №3 – 6 хв.

Викласти економічну програму ліберальної партії.

(Обладнання: підручник ( с. 136-137))

Після виступу групи №3 ведеться обговорення (очікувана відповідь групи №3 – додаток №5)

Розповідь вчителя

Ліберальна партія приходить до влади в 1846 р. і зберігає панівні позиції до 1874 р. (28 років). Найвідоміші її представники – лорди Пальмерстон і Гладстон.

У 1865 р. лідер лібералів лорд Гасел запропонував проект виборчої реформи. Але тоді реформу прийнято не було. У 1866 р. міністром фінансів стає представник консерваторів Бенджамін Дізраелі і він почав активну роботу по впровадженню реформи в життя. Ще у 1848 р. він вказав на необхідність соціальних реформ: “палац не буде спокійним, поки хатина буде нещасливою”.

Тому в серпні 1867 р. реформу було прийнято.

За новою виборчою реформою скорочувався майновий ценз, виборче право надавалось всім власникам чи наймачам будинків у містах, які сплачували податок на користь бідних, або ж 10 фунтів стерлінгів оренди за житло. У селі виборче право надавалось усім власникам чи орендарям землі з річним доходом 12 фунтів.

Але демократичні перетворення в цій системі не були доведені до кінця – залишилося відкрите голосування і нерівномірне представництво округів. Але реформа разом з тим мала велике значення – вона надавала право голосу значній частині пролетаріату та сільськогосподарським робітникам.

У середині ХІХ ст. уряд Англії проводив досить активну зовнішню політику.

Завдання для роботи в “акваріумі” групі №4 – 6 хв

Пояснити, чому в ХІХ ст. Великобританію називали “імперією, в якій ніколи не заходить сонце”. Відповідь аргументувати.

(Обладнання: підручник, атлас, витяг з “Акту про Британську Північну Америку 1867 року”)

Поки група працює, решта учнів класу за допомогою атласів наносять на контурні карти колонії та домініони Великобританії. У своїх словнички виписують слово “домініон” (підручник, с.143).

Після виступу групи №4 проходить обговорення (очікувана відповідь групи №4 – додаток №6)

ІІІ. Закріплення нового матеріалу.

Фронтальна бесіда:

-         Чому в 50-60-х роках ХІХ ст. Англію називали “майстернею світу”, “світовим візником”, “світовим банкіром”?

-         Чому англійські правлячі класи схилялися до розуміння необхідності часткових поступок робітникам?

-         Хто такі фритредери і чого вони добивались?

-         Визначте основні риси лібералізму в Англії.

-         Чим відрізняється перша та друга виборчі реформи?

-         Які роки називались “золотим віком” Англії?

-         Які принципи лежали в основі зовнішньої політики Англії?

-         Використовуючи карту, назвіть колонії Англії в 50-60-ті роки ХІХ ст.

-         Які країни мали статус домініону і чим вони відрізнялись від колоній?

ІV. Підсумок уроку 

Отже, в 50-60-х рр. Англія досягла світової першості в промисловості і на ринку. У цей період відбувається формування лібералізму як суспільно-політичної течії. Так як Англія за своїм розвитком випереджала решту країн, не дивно, що найпереконливіші маніфести лібералізму мають англійське походження. Наприклад, принципи економічного лібералізму викладені ще 1817 р. в “Принципах політичної економіки” Девіза Рікардо. Основні думки політичного лібералізму викладені у працях Джона Стюарта Міла, який у творі “Про свободу” (1859 р.) писав: “Єдина крайня ситуація, коли людям дозволено зазіхати на свободу дій іншої людини – це самооборона”.

Та хоч Англія і була колискою лібералізму, реформи 50-60-х рр. ХІХ ст. залишились незавершеними. У зовнішній політиці Англія продовжує вести жорстку лінію і невдовзі дійсно здобуває сітку колоній і кілька домініонів, що дає змогу називати її у світі “імперією, в якій ніколи не заходить сонце”.

V. Домашнє завдання :

-         вивчити § 12;

-         заповнити порівняльну таблицю:

Питання для порівняння	Ліберальна партія	Консервативна партія
Соціальна база
Економічні принципи
Політичні принципи

Додаток №2

Очікувана відповідь групи №1

50-60-і роки ХІХ ст. для Англії дійсно були “золотим часом”. Англію стали називати “майстернею” світу, тому що в результаті бурхливого розвитку промисловості, як легкої, так і важкої, саме Англія стала колискою нових технічних винаходів. Свої досягнення Англія показала на світовій виставці в 1851 р. в Лондоні. Тому її й називали “майстернею світу”.

“Візником світу” Великобританію називали через бурхливий розвиток машинобудування. В цей період характеризується розвитком залізничного транспорту, будівництвом пароплавів (перше парове судно з гвинтовим двигуном було випущено в 1852 р.)

А “світовим банкіром” Англія стала через те, що посилено давала позики іншим країнам. У результаті потужного економічного розвитку та стабілізації на внутрішньому ринку грошова одиниця Англії – фунт стерлінгів – набула статусу найстійкішої валюти у світі.

Додаток №3

Очікувана відповідь групи №3

Економічна програма лібералів в Англії полягала у:

-         свобода торгівлі і підприємництва;

-         свобода конкуренції (безперешкодний пошук нових ринків збутів);

-         не втручання держави в діяльність підприємців;

-         дати змогу особистості створювати власний капітал.

Додаток №4

Очікувана відповідь групи №4

Британську імперію називали “імперією, в якій ніколи не заходить сонце” через великий діапазон її колоній. Вона мала 57 колоніальних територій.

Об’єктами колоніальної політики Англії були:

а) в Азії – Бірма, Малайзія, Афганістан, Іран, Китай;

б) в Африці – Лагос (Нігерія), Південна Африка;

в) Австралія;

г) Нова Зеландія.

Територія метрополій були у 140 разів меншою за територію колоній з населенням 500 млн.чол.

Важливе місце в колоніальній імперії Англії належало Індії.

Деякі колонії домоглись статусу домініонів (самоврядна провінція з правом створювати власні органи управління). Домініонами були Канада ( з 1867 р.), Австралія ( з1901р.); нова Зеландія ( з 1907 р.) і ПАС (з 1910 р., куди увійшли Капська область у Південній Африці, Оранжева республіка і Трансвааль).

Урок № 6

Тема.	США у першій половині ХІХ ст. Громадянська війна у США.
Мета:	проаналізувати особливості соціально-економічного розвитку США, дослідити причини конфлікту між Північчю і Півднем, дати характеристику основним подіям та наслідкам громадянської війни у США, розвивати вміння виявляти причинно-наслідкові зв¢язки; виховувати нетерпимість до расизму
Тип уроку:			урок вивчення нового матеріалу.
Форма проведення:				дискусія в стилі телевізійного політичного ток-шоу “Я так думаю”.
Обладнання:				карта “Громадянська війна у США”, атласи, контурні карти, фрагменти художнього відеофільму “Розвіяні вітром”, витяги закону про гомстеди; роз даткові картки з новими поняттями і датами
Основні поняття:				громадянська війна, гомстеди, аболіціонізм, доктрина Монро, реконструкція, расизм, дискримінація
Основні вміння учнів в кінці уроку:
		-         показувати на карті території, приєднані до США протягом І половини ХІХ ст.; місця найважливіших битв Громадянської війни та штати, яків ходили до Конфедерації; -         порівнювати темпи економічного розвитку Півночі та Півдня; -         аналізувати і порівнювати програми республіканської та демократичної партій; -         давати оцінку періоду Реконструкції в США; -         уміти викладати причини конфлікту між Північчю і Півднем та наслідки громадянської війни у США.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

План.

1. Основні риси соціально-економічного розвитку США. Територіальна експансія.

2. Наростання конфлікту між Північчю і Півднем. А.Лінкольн.

3. Громадянська війна. Закон про гамстеди.

4. Скасування рабства. Перемога Півночі.

5. Період Реконструкції.

Учитель є ведучим ток-шоу “Я так думаю”.

Тема дискусії – Рабство у США ХІХ ст.: за і проти.

Вчитель: Добрий день! Сьогодні ми проведемо ток-шоу “Я так думаю”. Тема нашої суперечки – “Рабство у США: за і проти”. Тільки сперечатись ми будемо з точки зору ХІХ ст.

Ви знаєте, що сьогодні США є дуже розвинутою індустріальною державою. А якою ж вона була 100 років тому? Чи завжди у цій країні так цінувались права людини? Чи завжди вона була такою економічно розвинутою і демократичною. Сьогодні ми це спробуємо з¢ясувати. А допоможуть нам це зробити запрошені експерти. які є досить компетентними у темі нашої розмови.

Отже, вітаємо наших “експертів”:

-           кандидат економічних наук, який спеціалізується на соціально-економічному розвитку США у ХІХ ст.;

-           представник демократичної партії США;

-           представник республіканської партії США;

-           вчений-бібліограф Авраама Лінкольна;

-           історик-баталіст, який займається вивченням періоду громадянської війни;

-           юрист, який займається вивченням законодавства періоду Реконструкції.

На дошці записано тему і план нашої дискусії.

Усі ви маєте роздаткові картки з новими поняттями і датами, контурні карти, атласи. По ходу нашої розмови, будь-ласка, працюйте з цим матеріалом – виписуйте нові поняття, дати, працюйте з контурними картами. І, звичайно, задавайте питання. Адже чим більше буде запитань, тим цікавішою вийде наше ток-шоу.

1. Історію Сполучених Штатів Америки ми з вами ще у 8-му класі. Перед тим, як наші експерти почнуть викладати свої питання про розвиток США у ХІХ ст.

-         Коли було утворено США?

-         В результаті яких подій  це відбулося?

-         Хто був першим президентом США?

-         Які документи засвідчувати утворення США?

-         Хто був автором Конституції США?

-         Чи багато змін зазнала Конституція США за період свого існування?

Отже, до початку ХІХ ст. США уже були досить розвинутою країною. Щоб розглянути соціально-економічний розвиток цієї країни, надамо слово спеціалісту з цієї проблеми.

Слово експерта з економічних питань по розвитку США в ХІХ ст.

У першій половині ХІХ ст. економіка США була залежною від розвинутих країн капіталістичної Європи. Європейські країни експортували до Америки промислову продукцію, а США до Англії та інших країн бавовник, основну сировину легкої промисловості.

Із кінця ХVІІІ ст. в економіці США існувало дві системи господарювання з притаманними їм суспільними відносинами – промислово розвинена Північ та аграрний Південь. Ці дві системи досить відрізнялись одна від одної. Промисловий переворот завершився на Півночі на поч. ХІХ ст. Саме на Півночі розвивалась фабрична промисловість. В основі господарства Півночі панували капіталістичні відносини як у промисловості, так і у сільському господарстві (у вигляді фермерства). У той час як на Півдні основою господарства залишилось плантаційне рабство.

На території США були знищені залишки феодального ладу. Економічний розвиток США йшов швидкими темпами – до 1860 р. США займали 4-е місце у світі по обсягу промислового виробництва. Але на початку ХІХ ст. США залишались аграрною країною, хоч процент міського населення щороку зростав.

 Промисловий переворот, як і в Англії, почався з бавовняної промисловості. У 1790 р. Семюел Слейтер побудував прядильну мануфактуру, в 1814 р. у Масачусетсі вперше з¢явився механічний ткацький вестат; у 1816 р. біля Пітсбурга було збудовано кілька залізообробних печей. Широке застосування знайшли і сільськогосподарські машини.

У 30-40-х рр. відбувається також переворот на транспорті – розвивалось річкове пароплавство і залізничне будівництво.

У розвитку промисловості і транспорту північні штати значно перевищували південні. Швидкими темпами росло фермерство і на північному заході. Перші поселенці – “піонери” – освоювали нові землі, а коли залишали їх, за “піонерами” слідували “скватери”, що займали землі без юридичного оформлення.

На Півдні, як уже згадувалось, збереглося плантаційне рабство. Основним продуктом збагачення залишалась бавовна. У 1793 р. Е.Уітні винайшов бавовно-очищувальний верстат, що відокремлював бавовняне волокно від насіння.

Землі на Півдні використовувались нераціонально. Тютюн за 3-4 роки виснажував грунт і плантатори переходили на іншу землю. Отже, виникала необхідність нових земель. З цього випливає, що капіталістичні відносини розвивались “вшир”.

Північ також потребував нових земель. Тому з початку ХІХ ст. почалась територіальна експансія США, в результаті якої у 1803 р. було придбано Луїзіану (від Франції), у 1818 р. – Флориду (від Іспанії), у 1846р. в результаті війни з Мексикою – Нью-Мехіко, Каліфорнію і Техас.

У тому ж році захоплено Орегону (Великобританія), форт Росс та Аляска (Росія). Отже, до середини ХІХ ст. американці збільшили територію своєї країни у 8 разів порівняно з 1776 роком.

Учитель: Дякую. Які будуть запитання до доповідача?

Запитання учнів:

-       То яка економічна система виявилась ефективнішою? (Звичайно, економічна система Півночі, в результаті якої промисловість і сільське господарство розвивалось значно краще, ніж на півдні).

-       Коли на Півночі було скасовано рабство, чи там його взагалі не було? (Рабство на Півночі існувало до 1815-1820 рр.).

-       У якому документі було викладено принципи зовнішньої політики США? (У доктрині Монро, виданій у 1823 р., яка гласила: ”Америка для американців”).

-       Чому початок ХІХ ст. називали “золотою добою” торгового мореплавства США? (Тому що в цей період торгівля США  значно розвинулась, так як штати використовували європейські конфлікти для власного збагачення).

-       Чи можна вважати існування двох систем у США – плантаторської і фермерської – однією з причин громадянської війни США між  Північчю і Півднем? (Так, я вважаю, що саме наявність двох систем і є однією з причин конфлікту).

Учитель.  Дуже дякую за змістовну доповідь. Перейдемо до нашого слідую чого питання – формування двопартійної системи в США. За політичним устроєм США була республікою на чолі з президентом.

-         Що таке республіка?

2. Характерною особливістю політичного розвитку США на початку ХІХ ст. був політичний компроміс між фермерами Півночі і плантаторами Півдня. Поступово починає формуватись двопартійна система в США.

Надамо слово демократам.

Представник демократичної партії: Наша партія виникла у 1828 р. На той час її прихильники вважали, що кожен штат має право самостійно вирішувати, чи дозволяється на його території рабство. Ми вважали, що слід задовольнитись політичним компромісом між плантаторами і фермерами. Соціальною базою нашої партії були плантатори Півдня. Так, ми були за те, щоб зберегти рабство у деяких південних штатах, адже саме плантаційну рабовласницьку систему ми вважали основою нашої цивілізації.

Учитель. Дякую. Спочатку вислухаємо вашого опонента. А тоді зможете провести з ним невеличку полеміку.

Представник республіканської партії. Наша партія була утворена в 1854 році. Ми виступали за повне скасування рабства. Соціальною базою нашої партії були фермери і буржуазія. У політичну програму нашої партії входило вирішення земельного питання – безкоштовне наділення селян землею на заході і розширення внутрішнього ринку. Спочатку у нашій партії було дві течії: поміркована (виступала за те, щоб залишити рабів на плантаціях) і радикально-демократична (виступала за повне знищення рабства).

 Представник демократичної партії. У мене запитання. Чи вважаєте ви законним примушувати деякі штати скасовувати рабство? Адже я знаю, що навіть після скасування рабства деякі раби вели такий же спосіб життя, як і раніше, і залишались у своїх господарів.

Представник республіканської партії. Звичайно, адже будь-яке насильство людини над людиною я вважаю протиприродним. Ще у 1809р. у США було видано закон про заборону ввозити рабів у країну, але контрабандою поступало щороку до 15 тис.чол. А скільки їх гинуло дорогою! Адже перевозили їх у маленьких трюмах, повністю забитих живим товаром. А про знущання над рабами можна здобути уявлення, прочитавши книгу Гаррієт Біччер Стоун “Хатина дяді Тома”.

Представник демократичної партії. А чи знаєте ви, що у багатьох плантаторів зав¢язувались дуже теплі, майже родинні стосунки з домашніми рабами?

Представник республіканської партії. Так, але кожна людина має право бути особисто вільною, не залежно від того, чи добре до неї відносяться, чи погано.

Вчитель. Може є питання з залу?

Питання з залу. Я чув, що у цей час появляються аболіціоністи. Хто вони такі?

Представник республіканської партії. Аболіціоністи – це учасники руху за знищення  рабства. Представниками цього руху були Джон Браун, Гаррієт Табмен, Гаррієт Біччер Стоун та ін.

Учитель. Відомо, що у 50-х роках різко загострились відносини між Північчю і Півднем. Конфлікт був неминучим. У листопаді 1860 р. кандидат республіканців Авраам Лінкольн переміг на виборах і відкрито проголосив одним з напрямків своєї політики боротьбу за нерозповсюдження рабства. Коротеньку довідку по біографії А.Лінкольна дасть нам його бібліограф. Будь-ласка.

Бібліограф А.Лінкольна. А.Лінкольн був великою людиною. Його дуже любили у народі. В історії США він залишиться людиною, яка зуміла попередити розпад США і скасувати рабство.

Народився він у штаті Кентуккі в сім¢ї бідного фермера 12 лютого 1809 р. У 21 рік він почав самостійне життя і перепробував багато професій. Працював землеміром, лісорубом, службовим пошти, пізніше став адвокатом. Зовнішність у нього була досить яскравою. Великого зросту, з довгими руками і ногами, його фігура виділялась у будь-якому натовпі. Один із сучасників Лінкольна згадував, що від нього віяло магнетизмом і енергією, які притягували до нього людей.

Політикою він почав займатись у 1834 р., з 1836 р. він отримав право на власну адвокатську практику. В 1847 р. входить в палату представників конгресу США. У 1854 р. приєднався до новоствореної Республіканської партії. Лінкольн був впевнений у можливості мирного вирішення конфлікту між Північчю і Півднем, але війни не вдалось уникнути. Саме завдяки дипломатичним здібностям А.Лінкольна Північ здобула перемогу. 8 листопада 1864 р. його обрали президентом на другий строк. А 14 квітня 1865 р. А.Лінкольн був убитий пострілом в голову в театрі у Вашингтоні. Убивцею його був фанатичний прихильник Півдня Джон Буже. Оцінюючи заслуги А.Лінкольна, російський письменник Л.М.Толстой сказав: “Він був тим, чим Бетховен був у музиці, Данте в поезії, Рафаель у живописі, Христос у філософії життя.”

Учитель. Дякую. Отже, з розповіді ми зрозуміли, що війни уникнути не вдалося. Війна була громадянською.

-         Що таке громадянська війна?

У нас є експерт, який займався вивченням історії громадянської війни у США і хоче нам продемонструвати кілька цікавих фактів.

Історик. Щоб вам легше було уявити хід громадянської війни, я у своїй розповіді буду застосовувати фрагменти художнього фільму “Розвіяні вітром”, який став класикою американського кінематографу. Як же починалась ця війна?

На початку 1861 р. зі складу США вийшло 8 південних штатів: Південна Кароліна, Флорида, Джорджія, Алабама, Луїзіана, Техас, Теннессі, Міссісіпі (показує на карті). 4 лютого 1861 р. вони утворили Південну конфедерацію. Президентом її став багатий плантатор Дефферсон Девіс. Столицею Конфедерації було оголошено місто Річмонд. У Конституції Конфедерації рабство проголошувалось “опорою цивілізації”.

Північ мала значну перевагу перед Півднем – і у кількості людської сили (22 млн. проти 9 млн., з яких 3,5 млн. – негри-раби) і по військово-промисловому потенціалу. Але, як не дивно, Конфедерація була впевнена у перемозі і перед війною усі вихвалялись, як вони переможуть “янкі”.

(Демонстрація сюжету з фільму “Розвіяні вітром”)

Значною перевагою Півдня було те, що там було більше офіцерів і тому Південь на початку війни діяв більш організовано.

13 квітня 1861 р. південні жителі захопили форт Сам тер біля Чарлзтона. Через два дні Лінкольн оголосив штати Конфедерації у стані повстання і закликав усіх громадян стати на захист країни. В армію вступило 75 тис. добровольців, а до грудня 1861 р. їх збільшилось до 660 тис.чол. Велику роль у популярності Півночі відіграли деякі дипломатичні заходи.

20 травня 1862 р. А.Лінкольн видає закон про гомстеди (homestade – місце для проживання), за яким кожен громадянин США може за 10$ купити ділянку в 160 акрів (біля 65 га ) землі, яка згодом стане його приватною власністю. Багато хто після цього перейшов на бік Півночі.

1 січня 1863 р. вступила в дію прокламація (від 22.09.1862 р.) про звільнення всіх рабів, які знаходились у володінні учасників повстання. Негри отримали право служити в армії.

До 1863 р. боротьба тривала з перемінним успіхом. Але 1-3 липня війська Конфедерації зазнали поразки при Геттісберзі в Пенсільванії.

(сюжет з фільму “Розвіяні вітром”)

В 1864 р.Північ перемогла остаточно.

12 квітня 1865 р. відбувається церемонія здачі зброї Півдня. після війни було видано 13-у поправку до Конституції, яка назавжди заборонила рабство.

Учитель. Дякую. Отже, в результаті громадянської війни рабство було скасоване, аграрне питання розв’язалось на користь фермерів.

Із 1865 по 1877 роки відбувається боротьба за права чорношкірих, яка дістала назву Реконструкція Півдня. Очолили цю боротьбу негри.

Але поряд з боротьбою за політичні права починаються грабежі, здирництва.

(уривок з твору “Розвіяні вітром” – с.152, т.2)

Для боротьбі з чорношкірими жителі Півдня створили організацію
ку-клус-клан (ілюстрація в підручнику, с.122). Ця організація була заборонена у липні 1868 р. 14-ою поправкою до Конституції США.

Детальніше про період реконструкції ви дізнаєтесь самостійно, опрацювавши §18 підручника.

ІV. Підсумок уроку 

Отже, у ХІХ ст. продовжувалось становлення США як розвиненої демократичної країни. Цей період характеризується завершенням промислового перевороту, збільшенням території, стабілізацією економіки.

Основним досягненням цього періоду було, звичайно, скасування рабства і за фіксування цього факту у Конституції США. Але насправді ліквідація расової дискримінації впроваджувалась дуже повільно. Свідченням цього є створення організації ку-клус-клан. І навіть зараз, коли США вважаються однією з найбільш демократичних країн світу, час від часу виявляють підпільну діяльність ку-клус-клану. Я надіюсь, що всі ви сьогодні ще раз переконались у протиприродності гноблення однієї людини іншою.

І закінчити сьогоднішній урок хочеться словами римського філософа Сенеки, який писав: “Скільки у людини рабів, стільки в неї ворогів”.

V. Домашнє завдання

1)    вивчити §13

2)    позначити на контурній карті події громадянської війни у США