Опис досвіду

Опис досвіду роботи 

вчителя Костопільської 

загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів №5

Савчук Наталії Йосипівни

 

Перед людиною є три шляхи до розуму: шлях роздумів – найбільш благородний, шлях наслідування – найлегший, шлях особистого досвіду – найважчий.
                                                                                                 Конфуцій

Для того щоб вдосконалювати розум, необхідно більше мислити,                       ніж запам’ятовувати.
                                                                                                 Рене Декарт

Педагогічний досвід  висвітлений на персональному Інтернет-блозі                         за адресою   nataha12.blogspot.com 

    Діяльність вчителя у XXI столітті зумовлена чинниками, які надзвичайно швидко змінюються у нашому плинному світі. Моє особисте цілепокладання формується під впливом інформатизації суспільства та замовлення, яке висувають нам, вчителям, суспільство і держава.

    Сучасному інформаційному високотехнологічному суспільству потрібна людина, що не лише володіє певною сумою знань, умінь і навичок, а що важливіше, вміє самостійно здобувати й використовувати на практиці ці знання, спілкуватися й співпрацювати з людьми, адаптуватися до нових обставин, знаходити шляхи розв’язання різнопланових життєвих ситуацій.
"Технологія завтрашнього дня, - зазначав англійський філософ О.Тоффлер, - потребує не мільйонів поверхово начитаних людей, готових працювати в унісон на безкінечних монотонних роботах, не людей, які виконують накази, не зморгнувши оком, але людей, котрі можуть приймати критичні рішення, які можуть знаходити свій шлях в новому оточенні, які достатньо швидко встановлюють нові стосунки в реальності, що швидко змінюється".

Активність, самостійність, творчість, здатність адаптуватися до стрімких змін у світі – ці риси особистості стають найважливішими на сучасному етапі історичного розвитку. Їх формування вимагає нових підходів до процесу навчання. Тому близько трьох років я працюю над проблемою «Роль засобів наочності у формуванні історичного мислення учнів».

    Маю стійке переконання, що кожний справжній вчитель повинен формувати свою власну педагогічну систему, яка допоможе створити найкращі умови для отримання знань учнями, перетворення здобутих знань на переконання і застосування їх у життєвих ситуаціях. Завдання моє, як учителя, — обрати педагогічні стратегії, що забезпечать здатність учня ефективно діяти за межами навчальних ситуацій, продуктивно розв’язувати в повсякденному житті реальні проблеми.

     «Звичайний учитель розповідає. Добрий учитель пояснює. Кращий учитель демонструє — показує. Справжній вчитель дає наснагу до навчання учням», — цим принципом керуюся у своїй роботі.

Моя мета: реалізувати свій творчий потенціал; виховати обдарованого, зацікавленого, працьовитого учня; допомогти учням реалізувати свої інтереси та творчі здібності.

      Головним засобом досягнення цієї мети я вважаю створення поля креативності, в якому поєднуються простори педагогічної діяльності: педагогічні технології, психологія підліткових особливостей та творчий розвиток дитини.

 Методологічною основою мого досвіду є дослідження, присвячені формуванню історичного мислення учнів (С.Терно), поетапному формуванню прийомів розумової діяльності (П. Я. Гальперін, Н. Ф. Тализіна), системно-діяльнісному підходу до організації навчального процесу (О. М. Леонтьєв, І. Я. Лернер, Л. С. Виготський).

    Актуальність звернення до проблеми обумовлена кількома факторами:
- запровадження тестового контролю знань на уроках показало, що в значної частини школярів недостатньо сформовані навички здійснення мисленнєвих операцій;
- учні не завжди можуть аргументувати свою думку, виявити причинно-наслідкові зв’язки, зробити висновки;
- успішне проходження зовнішнього незалежного оцінювання знань вимагає від випускників вільного володіння навичками мислення високого рівня: аналізу, синтезу, оцінювання.

        Основна ідея мого досвіду – створення умов для активної розумової діяльності учнів на всіх етапах засвоєння історичного матеріалу, навчання мисленню, аналізу різних аспектів історичних подій, фактів, явищ, творчого розв’язання проблем, підготовки до успішної професійної діяльності. При всій складності процесу мислення, йому можна навчати.

       Моє завдання – допомогти дитині осягнути природу розумової діяльності. Тому робота над проблемою спрямована на розв’язання таких завдань:

- формування високого рівня розвитку прийомів розумової діяльності учнів, зокрема аналізу, синтезу, узагальнення, класифікації;

- створення умов для формування високого рівня активності, розкутості, критичності мислення;

- досягнення високого рівня організованості і цілеспрямованості мислення.

       Система роботи з розвитку мислення включає всі напрямки навчально-пізнавальної діяльності:

• урок, як основну форму навчальної діяльності;
• позакласну роботу;
• роботу з обдарованими дітьми;
• індивідуальні консультації для учнів;
• самостійну роботу учнів у позаурочний час.

       Навчальний матеріал викладаю тематичними блоками. Ретельно продумую схему роботи з вивчення кожної теми та моделі уроків. При проведенні уроків використовую технології інтерактивного навчання (О. І. Пал, С. О. Сисоєва), схемо-знакових моделей (В. Шаталов), розвитку критичного мислення (Д. Стіл, К. Мередит, Ч. Темпл), інформаційно-комунікаційні технології.

         При вивченні кожної теми, крім проведення традиційних уроків, планую уроки-семінари, дослідження, аукціони, заліки. На кожному занятті, крім фронтальної роботи з класом, обов’язково організую самостійну роботу: індивідуальну, у парах, малих групах. Адже тільки один вид діяльності – робота над усвідомленням своїх знань і вмінь – є гарантією поступу в навчанні. Намагаюсь організувати роботу так, щоб учні самі відчували нове, а не одержували готовий «правильний» погляд на речі.

        Активізації дитячої думки, формуванню культури мислення сприяють позакласні заходи: «Брейн-ринг», гра «Дебати», турніри «Я люблю історію», «Сторінками історії рідного краю», творчі конкурси, пошукова робота з предмету.

        Починаючи з 5 класу формую в учнів основні навички історичного мислення: порівнювати окремі історичні факти, встановлювати їхні відмінності і схожість, давати на основі підручника і документів характеристику історичним подіям, особам, висловлювати власну думку, правильно вживати й пояснювати історичну термінологію.  Поступово вимоги до учнів підвищуються. Вони вчаться аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, визначати їх суть, причини, значення, складати порівняльну характеристику історичних подій, процесів, самостійно опрацьовувати історичні документи, порівнювати інформацію з різних джерел, оцінювати події та діяльність людей в історичному процесі, складати план-конспекти параграфа підручника, готувати стислу доповідь за планом і виступати з нею, мультимедійну презентацію, давати усну та письмову рецензії на виступи учнів. Старшокласників навчаю розуміти наукові та політичні проблеми, самостійно аналізувати і осмислювати конкретні факти минулого і сучасності, творчо підходити до розуміння історії. На уроках та в позакласній роботі прагну створити умови для розвитку істо­ричного мислення учнів. З цією метою:
       По-перше, залучаю учнів до діяль­ності, яка потребує застосування принципів та ме­тодів історичного пізнання. По суті, навчання історії має імітувати діяльність історика - дослідника. Тому практикую на уроках роботу з документами, матеріалами, що мають безпосереднє відношення до історичних подій – фото, документальні фільми, знаряддя праці, предмети побуту, статистичні дані тощо.
      Для засвоєння норм правильного мислення я використовую на уроках такі види завдань:

• Коротко викласти засвоєний матеріал (усно чи письмово);
• Скласти план, тези, схему матеріалу, що вивчається;
• Сформулювати визначення на основі пояснення вчителя, чи матеріалу підручника;
• Порівняти об'єкти, явища;
• Виділити основні ознаки об'єкта чи явища;
• Узагальнити матеріал, зробити висновок;
• Класифікувати об'єкти за тією чи іншою ознакою;
• Відновити логічний ланцюжок;
• Довести свою думку.

        По-друге, навчаю учнів принципам і методам історичного пізнання, постійного самоаналізу та оцінки власної розумової діяльності. Для розуміння історичних фактів дітьми я використовую такі методи історичного пізнання:

1.  Порівняльно-історичний метод;
2.  Метод аналогій;
3.  Статистичний;
4.  Встановлення причин по наслідкам;
5.  Визначення мети діяльності людей і груп по їх діям і наслідкам діяльності;
6.  Реконструкція цілого по частині.

       На уроках постійно ставлю запитання: «Як?», «Чому?», «Яким чином ви дійшли цього вис­новку?», «Які докази можна навести на підтвердження даної думки та проти неї?»

       По-третє, велику увагу приділяю створенню відпо­відної мотивації, яка у першу чергу повинна втілю­ватися у позитивному ставленні до предмету.

       По-четверте, пропоную учням вирішувати проблемні ситуації. Саме проблемні методи на­вчання дозволяють заохотити учня до активної ро­зумової діяльності та забезпечують якісне засвоєн­ня матеріалу. На уроках та в позаурочній роботі з учнями я застосовую творчі завдання для розвитку мислення учнів.

      Результатом впровадження розробленої системи роботи над проблемою є:

- зростання активності учнів на уроці, підвищення їх рівня знань. Знання учнів не є однаковими і різняться по глибині, оперативності, рівневі осмислення. Саме ці риси знань формуються в результаті активного мислення;

- розвиток самостійності мислення дітей, прагнення їх застосовувати в нових ситуаціях;

- результативна участь вихованців у ІІ та ІІІ етапах Всеукраїнської олімпіади з історії;

- формування світоглядних переконань учнів.

Бібліографія

1. Вайнштейн М. Критичне мислення як основа демократичного навчання // Рідна школа. – 2001. – № 4. – С. 49-52.

2.  Давиденко О.М. Розвиток критичного мислення на уроках мови і літератури // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2005. – № 2. – С. 7-8.

3. Лабенко Розвиток критичного мислення в середніх загальноосвітніх закладах // Рідна школа. – 2001. – № 4. – С. 68-71.

4. Десятов Д.Л. Практичні аспекти застосування методів критичного мислення на уроці історії // Д.Л. Десятов /

Історія в школах України. – 2007. – №9. – С. 5-11.

5. О.І.Пометун.  Технології розвитку критичного мислення учнів. .–                              К. : Плеяда, 2006. – 220 с.

Додаток 1

Презентація

https://docs.google.com/presentation/d/133hy3HP1ybrRpWWG2Pjl3E_JkUYeVWO0TErsAYkL5sY/pub?start=false&loop=false&delayms=3000