Історія України 5 клас

 Урок з історії України

5 клас

      Тема. Події та явища в історії: відкриття, битви,    подорожі,господарське  та повсякденне життя.

Мета: з’ясувати, які події та явища називають історичними та яке значення має їх дослідження для вивчення минулого; розповідати про історичну подію чи явище, історичних діячів на основі тексту підручника; виокремлювати в тексті головне й другорядне, , складати простий план тексту підручника, зокрема у формі запитань; висловлювати особисте ставлення до історичних подій, явищ і діячів, що пропонують для вивчення, удосконалити навички роботи з текстом і вміння висловлювати власну точку зору; вчитися складати прості узагальнюючі таблиці; викликати зацікавленість учнів до подій минулого своєї держави і свого народу.

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть: розповідати про історичну подію чи явище, історичних діячів на основі тексту підручника; виокремлювати в тексті головне й другорядне, складати простий план тексту підручника, зокрема у формі запитань; складати запитання щодо перебігу історичної події; висловлювати особисте ставлення до історичних подій, явищ і діячів, що пропонують для вивчення.

Обладнання: історична карта, портрети історичних діячів, картки з текстовими і візуальними джерелами.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування нових навичок.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

1. На які групи поділялося населення Русі?

2. Хто очолював державу Київська Русь?

3. Хто такий Володимир Мономах?

4. Що він залишив після себе?

5. Що ви знаєте про Тараса Шевченка?



III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Уявіть, що ви прибули до іншої країни і маєте можливість відвідати урок історії. Про що передусім ви хотіли б дізнатися?

Вивчаючи історію, ми дізнаємося не тільки про діяльність історичних осіб, а й про події, які відбувалися на тій чи іншій території, у тій чи іншій державі в минулому (наприклад, про війни та революції, походи та приєднання нових земель, про будівництво міст та відкриття навчальних закладів, про розвиток господарства та культури тощо). Це все історичні події та явища.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

План

1. Які події та явища вивчає історія

2. Як досліджують історичні події та явища

3. Чому свідчення мандрівників є цінними історичними джерелами? 4. Які винаходи кінця XIX — початку XX ст. змінили життя людей?



Учитель. Історичний факт — перша цеглинка історичних знань. Він неповторний, як неповторні простір і час, що з ним пов'язані, оскільки вони перебувають у постійному русі

Робота з термінами

- Історична подія — те, що відбулося з людьми в минулому в певний час та в певному місці: подорожі, битви, відкриття тощо

Історичні події — це, наприклад, спорудження храму Софії Київської на початку XI століття, укладання першого списку-реєстру козаків у 1572 році, Перша світова війна у 1914-1918 роках, чемпіонат Європи з футболу у червні 2012 року тощо. Історики вивчають події, перебіг яких вони зазвичай не спостерігали або ж участі у яких не брали. Зрозуміти, що саме, коли та з ким відбулося, вчені намагаються на основі історичних джерел. Пригадайте, які історичні джерела ви знаєте? Важливо з'ясувати причини і наслідки подій

Події та явища відрізняються між собою тривалістю, кількістю учасників, впливом на життя суспільства.
 - Історичне явище — сукупність подій, що повторюються у певній послідовності і мають спільні ознаки. Учні записують визначення понять у зошити.

2. Як досліджують історичні події та явища 
 Учитель. Спробуємо дослідити окремі історичні події та явища, що відбувалися в історії України.

Робота з картою

1. Назвіть, як позначені на карті місця битв.

2. Як зображають напрямки походів?

3. Чи можна за допомогою карти дізнатися про результати тієї чи іншої битв?

Кожен день приносить людині нові відкриття, нові подорожі, нові відчуття. Кожен день у нашій державі відбуваються події, що стають історією. Сьогодні ви спробуєте дослідити одну з битв руських князів проти половців – войовничого кочового народу.

Робота з відео джерелом. Перегляньте відео про битву руського князя Ігоря Святославича та половців, кочового народу що спустошував наші землі у ХІІ ст. та дайте відповідь на запитання:
Коли відбулася битва?
Якими були причини та результати битви.

Самостійна робота

Уявіть себе істориком-дослідником. Проаналізуйте текст «Чому згадка про невдалий похід князя Ігоря Святославовича в 1185 р. лишилася в пам’яті нащадків?» на с. 90, визначаючи описані події і явища на основі наведених запитань що є у вас на картках у пам’ятці «Як досліджувати історичні події та явища»

Завдання Скласти характеристику події за текстом-описом битви на с. 90.

Учні ознайомлюються з пам’яткою «Як досліджувати історичні події та явища»

Вивчаючи матеріал про історичні події та явища, послідовно відповідайте на запитання:

· Що відбулося?

· Де і коли це сталося?

· Хто, на вашу думку, брав участь у цих подіях? Чи всіх учасників названо?

· Яких груп людей у суспільстві стосуються дані події та явища?

· Які причини цієї події?

· Які наслідки події можна визначити?

· Чи це поодинока подія? Чи одна з багатьох подібних?

· Яке історичне явище відображає ця подія (разом з іншими, подібними до неї)?


Робота з літературним джерелом

Опрацюйте уривки зі «Слова о полку Ігоревім» на с. 91 та з'ясуйте, що в уривку є історичним фактом, а що — художнім вимислом.

3. Чому свідчення мандрівників є цінними історичними джерелами?

Учитель. Здавна українці багато мандрували. Одним з відомих українських мандрівників був Василь Григорович-Барський. (Демонструю портрет)

Робота з підручником

Опрацюйте текст підручника на С. 92-93 та складіть простий план на 4 пункти.

Учні опрацьовують текст підручника та складають план ( 4 пункти). На дошці записують ті пункти, які зустрічались найчастіше

1.Хто такий Василь Григорович-Барський?

1. Які знання потрібні були В. Григоровичу-Барському, щоб мандрувати світом?

2. На основі розповіді про В. Григоровича-Барського сформулюйте відповіді на запитання, винесене в назву пункту.

4. Які винаходи кінця XIX — початку XX ст. змінили життя людей?

Робота з таблицею

За допомогою тексту підручника на С. 93-95 заповніть у зошиті таблицю.

Винаходи кінця XIX — початку XX ст.


Рік винаходу

Що винайшли?

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Виберіть 2 - 3 вислови і завершіть їх

«Сьогодні мені було цікаво...»

«Сьогодні мені було легко...»

«Сьогодні мені було непросто...»

«Сьогодні мені вдалося...»

Бесіда

1. Що таке історичні події? Наведіть приклади.

2. Що таке історичні явища? Наведіть приклади.

3. На які запитання потрібно відповісти історикам, аби дослідити історичні

події та явища?

4. Сучасниками чи свідками яких історичних подій були особисто ви ?



VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 11

2. Випереджальне завдання: підготувати повідомлення про житла українців доби Київської Русі.

Додаток 1

Тема. Події та явища в історії: відкриття, битви, подорожі,      господарське та повсякденне життя

             Очікувані результати

Після цього уроку ви зможете:

·         розповідати про історичну подію чи явище, історичних діячів на основі тексту підручника; виокремлювати в тексті головне й другорядне;

·          складати запитання щодо перебігу історичної події;

·         висловлювати особисте ставлення до історичних подій, явищ і діячів, що пропонують для вивчення;

·         Наводити приклади сучасних винаходів;

·         Заповнювати узагальнюючу таблицю.                                                                                                           
Основні поняття:

v Історична подія —  те, що відбулося з людьми в минулому в певний час та в певному місці: подорожі, битви, відкриття тощо.

v Історичне явище —  сукупність подій, що повторюються у певній послідовності і мають спільні ознаки.                                                                                                                                                           

Пам'ятка  «Як досліджувати історичні події та явища»

1.     Що відбулося?

2.     Де і коли це сталося?

3.     Хто,  на  вашу  думку,  брав  участь  у  цих  подіях?  Чи  всіх  учасників названо?

4.     Яких груп людей у суспільстві стосуються дані події та явища?

5.     Які причини цієї події?

6.     Які наслідки події можна визначити?

7.     Чи це поодинока подія? Чи одна з багатьох подібних?

8.     Яке історичне явище відображає ця подія (разом з іншими, подібними до неї)?

Які винаходи кінця XIX — початку XX ст. змінили життя людей?

Робота з таблицею

За допомогою тексту підручника на С. 93-95 заповніть у зошиті таблицю.

Винаходи кінця XIX — початку XX ст.

Рік винаходу	Що винайшли?

Тема. Історія в символах і знаках.( Конспект уроку з історії України 5 клас за новою програмою)

Мета. Ознайомитися з роллю печаток, монет, гербів в історичний науці, навчитися розповідати про походження малого державного символу України – тризуба; розвивати вміння переповідати текст підручника, робити нескладний план, характеризувати зображення монет, гербів, печаток; сприяти вихованню патріотизму, поваги до минулого нашої держави, набувати життєвих компетенцій.
Обладнання. Фото із зображеннями найдавніших печаток, монет, гербів, плакати з державними символами
Тип уроку. Комбінований
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація знань
Перевірка домашнього завдання проходить у вигляді гри «Археологи» Для цієї гри беруть зображення, які поміщенні на сторінках підручника (ст. 22-28), копіюють та розрізають на декілька частин. Дітям потрібно скласти зображення і дати їм коротку характеристику.
 ІІІ. Мотивація навчальної діяльності 

Робота з хронологією

На дошці намальовано дерево, на якому замість листя прикріплено папірці, на яких зазначено дати.

  зняти папірець з «дерева дат», визначити століття, до якого належить запропонована дата, і прикріпити на лінії часу.

Щоб історію писати, треба так багато знати:                                                                                                                               І літопис прочитати, що монах давно писав.

Документи повивчати, ті, що князь колись складав,

І послухати легенди, давні вірші і казки.

Сиві думи, що складались всім народом залюбки,

Роздивитись давній посуд, і прикраси, і взуття.

Дивний одяг, що носили наші предки за життя.

Все зробив історик вправно, все читав і розглядав

І завзято та докладно нам історію писав.

Що ж йому допомогло? Історичне... (джерело).

Бесіда

1. Звідки ми дізнаємося про події минулого?

2. Що ми вважаємо історичним джерелом?

Оголошення теми і мети.
 ІУ. Вивчення нового матеріалу
1. Роздивляючись зображення на фотографіях (с. 29 підручника) та плакати з зображеннями державних символів, учні дають відповідь на питання:
- Назвіть державні символи.
- Що зображено на малому гербі України?
- Де ще можна зустріти ці символи?
2. Робота з підручником. Коментоване читання (с.29-31) .
3. Робота з термінами
Герб – емблема держави, міста, роду.
Геральдика – наука, яка досліджує герби.
Печатка – різне зображення для відтиску.
Сфрагістика – наука, яка досліджує герби.
Монета – грошовий знак, виготовлений з металу.
Ще у давнину правителі, видаючи накази, скріплювали їх власною печаткою. Згодом вельможі ставили печатки на заклеєні конверти, аби ніхто, окрім адресата, не міг прочитати листа. Для цього до розплавленого воску чи сургуча на конверті прикладали печатку, її застиглий відбиток засвідчував недоторканність послання. Із часом цю функцію почали виконувати поштові штемпелі. А традиція завіряти документи печаткою збереглася й донині. Власні печатки мають геть усі організації та установи.

Учитель. Першими, хто почав використовувати печатки, були мешканці давнього Шумеру. Печатка мала форму циліндра, вкритого написами, відбиток якого отримували, приклавши до сирої глиняної таблички з текстом документа. Пізніше з'явились персневі печатки, які прикладали до м'якого воску. У Середньовіччі використовували вислі двосторонні печатки, які стискали спеціальними щипцями на металевій кульці і підвішували до документа. У XIV-XV ст. з'явились звичні зараз прикладні печатки. На українські землі перші печатки потрапили, як вважають історики, з грецьких міст-держав Північного Причорномор'я.

Якщо запечатаний конверт пані Сфрагістикою, ставить на меті приховати зміст листа, то герби, запропоновані пані Геральдикою, навпаки, мають якомога більше розповісти про його власника.

 Роботи у геральдики завжди багато. Адже всі прагнуть отримати власний герб: знатні роди, держави, міста, середньовічні цехи. Цей знак засвідчував належність тієї чи іншої речі, земель, знарядь праці певній людині. Зображення герба ви можете побачити на грошових знаках, печатках, офіційних документах державних установах. Герб, який, наприклад, ви бачили у середньовічних рицарів, мав форму щита певної форми, на якому вміщувався короткий вислів-девіз, що пояснював зображення. Кожний колір, рослина, тварина, зображені на ньому, мали певний зміст і ставили на меті розповісти якомога більше про історію роду, про те, чим займався чи уславився його володар.

Завдання

- Пригадайте, що саме і чому зображено на гербі вашого міста. Спробуйте його намалювати на аркуші, указавши, з якого часу він існує, та напишіть, що символізують елементи, вміщені на ньому.

Учитель. Ще за сивої давнини перші люди ототожнювали свої роди з певними тваринами. Вони вірили, що саме ця тварина захищає їх рід, тому полювання на неї було заборонене. Відтепер до імені людини додавали «...з роду Ведмедя», «...з роду Зубра». Зображення такої тварини ставало символом, який шанували всі родичі. Традиція ця збереглась і в подальші часи. Такі знаки мали міста, землі, держави.

Робота зі стендом «Національна символіка України»

1. Назвіть національні символи України.

2. Розгляньте зображення герба України. Що він вам нагадує?

Повідомлення учня

(Тризуб — державний символ України)

Стосовно походження та значення тризуба існують різні точки зору. Найдавніші археологічні знахідки із зображенням тризуба на території сучасної України сягають першого століття нашої ери. У ті часи він, можливо, був знаком влади вождів місцевих племен. У Київській Русі він був великокнязівським знаком. Князь Володимир Великий першим почав карбувати монети із зображенням тризуба.

Робота з візуальними джерелами

- Розгляньте найдавніші монети. Яку вони мають форму? Що на них зображено?

НУМІЗМАТИКА

На монетах є портрети Володарів грізних. Сцени свят, мініатюри, Фрагменти міфів різних. Хто ж узнає із зображень Давнії секрети? Я вам, діти дорогі. Скажу по секрету: Що в латині — «нумізмат», Нашою — «монета».

Монети з'явились у зв'язку з необхідністю обмінюватися результатами праці між людьми. Перші в історії людства металеві гроші — монети — з'явились у VII ст. до н. є. у стародавній державі Лідія, що в Малій Азії. Виготовляли їх зі сплаву золота і срібла. Назва «монета» походить від назви храму Юнони-Монети у Давньому Римі, при якому існував монетний двір, де карбували гроші у вигляді круглих металевих пластинок.

До початку XI ст. практично єдиними грошима на українських землях були срібні монети — диргеми. На початку XI ст. з них почали виготовляти срібні зливки — гривни. Гривна мала вагу 164 грами.

Першим карбувати власні золоті і срібні монети — златники й срібники — почав на Русі князь Володимир Святославович. На лицьовій стороні монет зображували князя, на зворотній — його герб «тризуб».

Запитання

1. Що таке нумізматика?

2. Якого походження це слово? Що воно означає?

3. Звідки походить слово «монета»?

4. Де і коли почали карбувати монети?

5. Який князь Київської Русі першим почав карбувати монети?

Робота з таблицею

Учитель. І монети, і печатки, і герби належать до речових історичних джерел. Як ви вважаєте, які установи зберігають речові історичні джерела? (Очікувана відповідь — музеї.)

 4. Творча робота. Діти уважно роздивляються малий державний герб України та малюють його (схематично).
5. Самостійна робота за текстом підручника (с.32-33). Прочитати текст «Про що розповідають монети та що таке нумізматика», скласти запитання. Гра «Задай питання другові»
6. Робота з ілюстративним матеріалом (с. 33), та з виставкою монет. Завдання: пояснити, в чому цінність монет, як історичного джерела.
У. Узагальнення матеріалу.
Розділити слова у три колонки. Перша, яка стосується монет, друга – печаток, третя – гербів.
1. Нумізматика. 2. Геральдика. 3. Сфрагістика. 4. Скарб. 5. Влада. 6. Тризуб. 7. Гривня. 8. Постать козака. 9. Щит.
2. Що робить схожими герби, печатки та монети? Чим вони різняться? Для відповіді клас поділяється за гендерною ознакою. Дівчата відповідають на перше питання, хлопці – на друге. Робота проводиться у вигляді змагання. 

Гра «Чи правда, що...»

1. Перші в історії людства металеві гроші з'явились у Київській Русі?

2. Перший князь у Київській Русі, який почав друкувати монети, — Ярослав Мудрий?

3. Геральдика — це наука, що досліджує печатки?

4. У Київській Русі тризуб був знаком великокнязівської влади?

5. Герб — знак держави, міста, роду?

6. Сфрагістика — наука, що досліджує печатки?

7.  Перші печатки з'явились у Давньому Шумері?

8. На українські землі печатки потрапили з грецьких міст-держав Північного Причорномор'я?

УІ. Домашнє завдання. Читати та переповідати пар.4, відповідати на питання (с. 34)